Боги

РОД

Верховний бог у слов'ян, це бог-батько, джерело всього сущого, першооснова. Род є творцем світу, прабатьком першого покоління божеств, так званих боги-батьки. Він є причиною всіх причин, засновником світобудови, первинною творчою силою і первомисллю. Род нескінченний і перевершує поняття часу і простору. Він же розділив світ на три частини – прав (світ богів), яв (те, що бачимо ми) і нав (світ померлих). Зображення бога роду в слов'янській міфології також тісно пов'язане з образом світового дерева, роль якого у слов'ян грає дуб. Крона його сходить до прави, корені - до нави, а стовбур, відповідно, являє собою світ серединний, тобто дійсність. Оскільки бог Род - це бог, в якому перебуває все, то не можна сказати, що Род добрий або злий. Він вище і того, і іншого.

БІЛОБОГ

Бог добра, творець землі, Бог  світла,  Сонця.  Уособлював добрі («білі») сили. Білобог і Чорнобог перебувають в постійній боротьбі один з одним: денне світло тьмяніло в сутінках, що насуваються, а нічну пітьму розсіювала уранішня зоря; на зміну смутку поспішала радість: услід за жорстокістю і заздрістю приходив час безкорисливих і добрих справ. Це бог примирення і згоди, дружби і щирості, добра, удачі, щастя і блага, а також покровитель мистецтв і торгівлі. Йому приносяться жертви у вигляді веселощів, ігор і радісного бенкетування.  Білобога зображували мудрим сивобородим і сивоволосим стариком Предки вважали, що Білобог живе у золотому сонячному храмі, посеред якого стоїть золота чаша, по вінця наповнена благом. Символами Білобога є вогненний меч, щит та сокіл, якого він посилає в ніч, щоб той вирвав зло з ткмного мороку, бо скоро має засяяти день.

ЧОРНОБОГ

Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд з ним знаходиться богиня смерті Мара, його дружина.  Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя. В українському язичництві антагонізм: Білобог і Чорнобог — неподільне ціле. Язичники не ставили перед собою проблему боротьби «білого» із «чорним», розуміючи, що саме існування обох цих начал породжує гармонію Всесвіту

СВАРОГ

Бог-коваль, батько Перуна та дід Дажбога; за іншою думкою - верховний бог східних слов'ян, уособлення небесного вогню. Сварог створив перших людей, населив землю тваринами, винайшов плуг та жорна, навчив людей молоти зерно та пекти хліб. Це бог-митець. Сварог був гарним воїном: він переміг змія та першим почав будувати укріплення: будівництво "змієвих валів" приписується саме йому. Також Сварог є першою особою Триглава - принципу триєдності світу, до якого також належать Перун і Святовит. "Коло Свароже" - календар предків українців.

ДАЖБОГ

Сонячний бог, уособлення достатку, врожаю жита й пшениці, податель добра багатства, суспільного порядку й мудрості, а також творець життя. Назва "Дажбог" поєднує в собі два слова: "дай" і "боже" ("багатство"). У новорічних обрядах дідух - останній сніп жита, який заносять до хати, - це дух Дажбога. Навесні дідух обмолочували й висівали на полі, випускаючи Дажбога на землю. Символом цього бога є соняшник, що слідкує за рухом сонця по небосхилу. До нього зверталися перед початком усякої громадської справи, прохаючи достатку, плодів земних, тому саме до нього в колядках зверталися зі словами "Дай, боже". Він був покровителем гостинності, промисловості й торгівлі.

ПЕРУН

Саме його слов'яни вважали найголовнішим і найпопулярнішим серед сварожичів. Перун був богом-воїном, покровителем блискавки й грому, його ототожнювали з давньогрецьким Зевсом і скандинавським Одином. Військо присягалося й божилося "Перуном, богом своїм", а в поході поперед себе везло дерев'яного Перуна. Саме він породив первісний світ, кинувши блискавку в первісний хаос. Кумир Перуна мав людську подобу: дерев'яний тулуб, залізні ноги, срібну голову, золоті вуса; перед кумиром палав незгасаючий "живий вогонь".

ВЕЛЕС

Один із найбільш шанованих і загадкових богів давньої України. Він був покровителем худоби - найбільшого на той час багатства - а також наставником пастухів, допомагав хліборобам і мисливцям, тому господарі на знак удячності залишали на хлібному полі трохи незжатого колосся - "Велесову бороду" - та прикрашали її квітами й стрічками, поливали вином. Перед Велесом схилялися і звірі, і птахи, і риби, бо він був їхнім покровителем. А ще Велес опікувався мистецтвом, поезією, музикою, був покровителем волхвів, тобто мудреців, знахарів, лікарів.

СТРИБОГ

Бог вітру, що завжди має в руках лук і стріли, але водночас виступає і як творець музики - "вітер" у найпростіших духових інструментах творить мелодію. Він таїв у собі незвичайну могутність, керував лютими вітрами й бурями. Стрибог вважався богом війни: надсилав народи один на одного, роздмухував розбрат. Тому, аби його задобрити, ставили дерев'яні та кам'яні зображення Стрибога, приносили йому в жертву хліб, вино, мед, худобу. Інколи його зображували з кільцем на губах: якщо розкувати Стрибогові вуста, то все живе на землі загине від вітру, а гори зрівняються з морем

МАРЕНА

Сувора й неприступна богиня, яка гасить вогонь і життя, вистужує землю й серце; непорушна вода, яка в природі наповнює простір у вигляді снігу, льоду, мертвої маси. Це богиня царства мертвих, ночі, страшних сновидінь, хвороб та смерті. Вона сіє між людьми чвари й недуги. Володіння Марени знаходяться за чорною річкою Смородиною, за калиновим мостом, що розділяє світ людей і царство смерті. Навесні наші предки робили опудало Мари й спалювали його або топили у воді: це символізувало перемогу життя над смертю, щоб могутня сила води давала життя всьому живому на землі.

ЛАДА

Рожаниця, що дала життя всьому живому на землі. Лада шанувалася нашими предками і як покровителька шлюбу, пов'язана з веснянками й весільними обрядами. У стародавніх колядках і щедрівках співається, що Лада приходить до людей по веселці з пшеничним колосом і квітами на голові.У руці вона тримає яблуко, що, як і яйце, символізує початок світу. Разом із нею приходила весна, танув сніг, зоране й засіяне поле наповнювалося життєдайною силою, із її благословення зароджувалося кохання. Символи великої богині дійшли до наших днів як узори на жіночих вишиванках.